КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ
«ВІЗУАЛ, АУДІАЛ, КІНЕСТЕТИК – ХТО ВОНИ?»
Ці слова означають особливості сприймання та оброблення інформації людьми різного віку. Люди сприймають і оброблюють інформацію про своє оточення, спираючись на візуальний (зір), аудіальний (слух), кінестетичний (рух) досвід та інші чуттєві враження (дотик, нюх тощо).
Візуал – людина, яка сприймає більшу частину інформації за допомогою зору.
Аудіал – той, хто отримує основну частину інформації через слух.
Кінестетик – здебільшого сприймає інформацію через рухи та інші відчуття: нюх, дотик тощо.
Такі особливості психіки проявляються вже в дошкільному віці й відіграють значну роль:
- у налагодженні контактів дитини з оточенням;
- в успішності навчання;
- у формуванні нових навичок і вмінь.
Адже залежно від цих особливостей психіки для різних дітей різною є й типова пізнавальна позиція:
- для візувала – спостерігати, уявляти;
- для аудіала – слухати, говорити, обговорювати;
- для кінестетика – діяти, переживати.
То як же дорослим розпізнати у дитини провідний канал сприймання й обробки інформації?
Виявляється, це не складно. Часто достатньо поспостерігати за дитиною.
Дитина – візуал при сприйманні інформації більше покладається на зорові відчуття. Вона швидко запам’ятовує колір, форму, розмір. Така дитина, отримавши нову іграшку, спочатку уважно розгляне її з усіх боків. Діти-візуали люблять ліпити, малювати, вирізати, складати пазли. Їх заняття та ігри ґрунтуються на взаємодії очей і рук. Вони з більшим задоволенням розглядатимуть ілюстрації в книжці, ніж слухатимуть казку. Для дітей-візуалів важливо, у що вони одягнені. Така дитина досить охайна, як для свого віку. У спілкуванні з однолітками спочатку спостерігає, а вже потім йде на контакт чи спільну гру, може тривалий час гратись одна. Візуали у своєму мовленні переважно використовують іменники, дієслова, прикметники, пов’язані із зором, — дивитися, спостерігати, картина, яскравий, як бачиш тощо. Щодо особливостей пам’яті, то візуал пам’ятає те, що бачив, запам’ятовує картинами, бо має образне розвинене мислення. Виховуючи дитину-візуала, необхідно приділяти увагу розвитку її мовлення та комунікабельності, бо вона неговірка. А ще важливо удосконалювати її фізичний розвиток та координацію рухів.
Дитина — аудіал пізнає навколишній світ через звуки, тому раніше за інших починає говорити, має великий словниковий запас. Такі діти люблять слухати музику, казки, спілкуватися – обговорювати, доводити. Вони вигадують різні казки, ігри. Вміють переконувати, вмовляти. Та в рухливих іграх брати участь не люблять. Діти-аудіали дуже комунікабельні. Для аудіалів характерними є слова, пов’язані зі слуховим сприйманням, — голос, послухайте, обговорювати, мовчазний, тиша тощо. Аудіал ліпше запам’ятовує те, що обговорює, — запам’ятовує слухаючи. Вони можуть трохи відставати від ровесників у розвитку навичок, пов’язаних із зоровим і моторним сприйманням, скажімо, у пошуку відмінностей на картинках чи у вмінні вправно залазити на гірку, швидко й довго бігати. Тому розвитку таких навичок слід приділяти особливу увагу, використовуючи з цією метою різні ігри та вправи.
Дитина-кінестетик пізнає світ за допомогою дотиків і рухів. У неї гарно розвинена моторика, вона дуже багато рухається, зазвичай рано починає ходити. Такі діти люблять активні ігри, пов’язані зі стрибками, бігом, боротьбою, їм складно всидіти на одному місці, довго займатися тією самою справою. Дитина-кінестетик любить усього торкатися, все обмацувати; для неї особливо важливими є тактильні відчуття. Тому частіше пестіть дитину, обіймайте її, цілуйте, намагайтеся рідше вживати улюблену батьками фразу «Не чіпай!». Дорослим слід зважати на індивідуальні особливості таких дітей, зокрема активний словник, особливості уваги, памяті тощо.Словник кінестетика в основному містить слова, що описують відчуття, — схоплювати, м’який, теплий, шовковистий, дотик тощо.Стосовно уваги, то кінестетику важко її концентрувати, його легко відволікти будь-чим. Кінестетик пам’ятає загальне враження; запам’ятовує рухаючись, обмацуючи, нюхаючи.
ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯМ :
Дорослим необхідно враховувати особливості сприймання й обробки інформації дітьми. Важливо спілкуватися з дитиною її «мовою».
1. Зауваження сприйматимуться ліпше, якщо:
- візуалу - похитати головою, «погрозити» пальцем;
- аудіалу – прошепотіти «ш-ш-ш, тихіше»;
- кінестетику – покласти руку на плече, легенько торкнутися.
2. Під час виконання дитиною певного завдання варто:
- візуалу – дозволити покласти перед собою аркуш, на якому дитина у процесі роботи може штрихувати, малювати тощо;
- аудіалу – не робити зауважень, коли він у процесі роботи вимовляє певні звуки, рухає губами;
- кінестетику під час статичної роботи – давати змогу час від часу порухатися.
3. При спілкуванні використовуйте прийоми, близькі і знайомі дитині:
- із візуалом уживайте слова, що описують колір, форму, використовуйте наочні посібники: ілюстрації, картини, схеми;
- з аудіалом імпровізуйте за допомогою різних варіацій голосу – гучність, паузи, інтонації;
- із кінестетиком використовуйте жести, дотики; мовлення має бути повільним і чітким, слід давати йому змогу «обігравати» інформацію.
Використані джерела
1.Кочерга О. Психофізіологія творчості дітей. — К.: Шк. світ, 2011. —128 с.
2. Цимбалару А. Педагогічна інтерпретація індивідуальних особливостей молодших школярів у процесі взаємодії з об'єктами шкільного середовища // Завуч. — 2012. — № 11.
3. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» – К., 2008. – Видавництво «Світич».
4.Без І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. 1998.
5.Заброцький М.М. Основи вікової психології. – Т., 2003.
6.Зарубін К.П. Дошкільнята, 2001.
7.Костюка Г.С. Вікова психологія, 2000.
8.Лешенко М.П. Сучасні зарубіжні концепції естетичного виховання. Педагогіка і психологія, 1996.
9.Луньков А.І.. "Як допомогти дитині у навчанні в школі і вдома". М, 1995.
10.Поніманська Т.М Дошкільна педагогіка – К., 2004. – Академвидав.
11.Скомороський Б.І. Зміст роботи шкільного психолога. – С., 1994.
12.Юрченко З.В. Практична психологія в школі – Е., 1994.
Рекомендована література :
1. Очкань Г. О. Національно-патріотичне виховання в Україні на принципах християнської моралі // Нові технології навчання. — К.,2001. — Вип. 31. — С. 95–106.
2. Вікова та педагогічна психологія. За ред. О.В. Скрипченко, Л.В.
3. Волинська, З.В. Огороднійчук та ін. – К.: Просвіта, 2001. – ст. 175-232. Зайцева З.Г. Школа та важковиховувані підлітки. – К., 1991.
4. Лопушинський Ф.А., Осипенко П.Г. Запобігання правопорушенням неповнолітніх. К., 1969. – ст. 22
- Пістун І. П. Безпека життєдіяльності. Суми. 2000. – ст. 101.
- Погрібняк Є.П. Виховання важких підлітків. К., 1979. – ст. 14-16.
7. Шквар О.Л. Методика роботи класного керівника.Хмельницький, 2002. – ст.92-121
- Оржеховська В. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх: Навч.-метод, посібник.- К.: ВіАН, 1996 рік;
- Васильківська І. Запобігання злочинності неповнолітніх в Україні: деякі аспекти // Право України.- 2004 рік;
- Квітка Я.М. Попередження адміністративних правопорушень серед неповнолітніх: дис. ... канд. юрид. наук: Я.М. Квітка; Національна академія внутрішніх справ України. - К., 2008 рік.
11. Казачінер О.С. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх.
12. Фіцула М. Педагогічні проблеми профілактики правопорушень неповнолітніх / Михайло Михайлович Фіцула // Право України. – 1995. – № 8. – С. 44 – 46.
13. Бакаєв О. В. Профілактика правопорушень серед учнівської молоді / Олег Володимирович Бакаєв // Педагогічно-правова профілактика правопорушень серед учнівської молоді: Наук.-метод. зб. статей. – К., 1997. – С. 119 – 151
14. Васильківська І.П. Кримінологічні аспекти сімейного виховання / Держава І право: 36. наук, праць. — К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України та ін., 1999. — С. 265-275.
- Кримінологічні проблеми профілактики правопорушень молоді – Просвіта. Київ. – 1986. — с. 153.
- Поволоцька С. До питання про дослідження злочинності неповнолітніх // Право України. — 2002. — № 11. — С. 120-124.
- Фіцула М. Педагогічні проблеми профілактики правопорушень неповнолітніх // Право України. — 1995. — № 8. — С. 44—46.
- Запорожан І. Г. Педагогічні основи правовиховної роботи з молодшими школярами : дис. … канд. пед. наук / Запорожан І. Г. – Тернопіль, 2002. – 273 с.
- А. І. Оверченко ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОСВІДОМОСТІ ПІДЛІТКІВ, СХИЛЬНИХ ДО ПРАВОПОРУШЕН
- Оржеховська, В.М., Виноградова-Бондаренко, В.Є.Дитяча бездоглядність та безпритульність: історія,проблеми, пошуки:Навчальний посібник,-К.,2004.-78 с.
- Оржеховська В. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх: Навч.-метод, посібник.- К.: ВіАН, 1996.- 351 с
- Васильківська І. Запобігання злочинності неповнолітніх в Україні: деякі аспекти // Право України.- 2004.-№ 1.-С. 95-98.
- Соціальна робота з дітьми та молоддю: проблеми, пошуки, перспективи / За заг. ред. І. М. Пінчук, С. В. Толстоухової.- К.: УДЦССМ, 2000.- Вип. 1.- 276 с
- Головченко В. Правове виховання учнівської молоді: питання методології та методики.- К.: Наук, думка, 1993.- 134 с
- Запорожан І. Правове виховання молодших школярів: Навч.-метод, посібник.- Ужгород-Тсрнопіль: Мистецька лінія, 2002.- 158 с
- Ковчина І. Зміст і організаційно-правові форми роботи з дітьми та молоддю шкільного віку // Соціальна робота: технологічний аспект- К.: ДЦССМ, 2004.-С.347-355.
- Права дитини - права людини: Інформ.-метод, посібник Ш / Упор. 3. Галковська, T. Жданюк, С. Яровий.-К., 1999.- 148 с
- Васильківська І.П. Кримінологічні аспекти сімейного виховання / Держава І право: 36. наук, праць. — К.: Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАН України та ін., 1999. - С. 265-275.
- Б а к а є в О.В. Профілактика правопорушень серед учнівської молоді / Педагогічно-правова профілактика правопорушень серед учнівської молоді: Наук.-метод, зб. статей. — К., 1997. - С. 119-151.
- Фіцула М. Педагогічні проблеми профілактики правопорушень неповнолітніх // Право України. - 1995. - № 8. - С. 44—46.
- Черненко С.В. Особливості правового виховання учнів в процесі навчання / Педагогічно-правова профілактика правопорушень серед учнівської молоді: Наук.-метод, зб. статей. — К., 1997. — С. 61—71.
- Бєлавіна Т. І. Сучасні аспекти становлення культури громадянської та соціальної відповідальності учнівської молоді // Нові технології навчання. — К., 2001. — Вип. 30. — С. 63–73.
- Кобильченко В. В. Методологічні принципи становлення особистості // Проблеми освіти. — К., 2001. — Вип. 26. — С. 9–19.
- Оржехівська В. М. Педагогічна профілактика девіантної поведінки неповнолітніх. Орієнтована програма для педагогічних навчальних закладів України. — К., 1996.
І. Посібники:
36. Ковальчук М. Я., Федорченко Т. Є. Профілактика правопорушень підлітків в діяльності шкіл та правоохоронних органів / М. Ковальчук, Т. Федорченко //навч.-метод, посіб. - Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2007. - 212 с. (участь авт. - 5,5 Д.а.)
II. Статті у наукових фахових виданнях:
37. Ковальчук М. Я. Особливості профілактичної роботи правоохоронних органів із запобігання скоєння підлітками правопорушень і злочинів / М. Я.Ковальчук // Теоретико-методичні основи виховання творчої особистості учнів в умовах позашкільних навчальних закладів: зб. матеріалів наук,- практ. конф. 30- 31 березня 2006 р. - Київ: Грамота, 2006. - С . 166-173.
38. Ковальчук М. Я. Право на захист від жорстокого поводження та всіх форм насильства щодо неповнолітніх / М. Я. Ковальчук // Рідна школа. - 2007. - № 2. - С. 15-18.
39. Ковальчук М. Я. Основні причини правопорушень підлітків у сучасний період / М. Я. Ковальчук // Рідна школа. - 2007. - № 7-8. - С. 35-38.
40. Головко Н. І. Навчальна програма дисципліни “Соціально-педагогічна профілактика правопорушень” (для спеціалістів, магістрів). — К.: МАУП, 2005. —14 с.
41. . Барна Т. І. Виховання духовності в сучасній молодій родині // Проблеми освіти. — 2001. — Вип. 25. — С. 166–172
42. Бєлавіна Т. І. Сучасні аспекти становлення культури громадянської та соціальної відповідальності учнівської молоді // Нові технології навчання. — К., 2001. — Вип. 30. — С. 63–73.
43. Зайцева З. Г. Школа і важковиховувані підлітки. — К., 1991.
44. Запобігання відхиленням у поведінці школярів. — К., 1992.
45. Кобзар Б. С., Петухов Е. І. Запобігання відхилень у поведінці школярів. — К., 1992.
46. . Комарова В. В. Алкоголізм, сім’я, спадковість. — К., 1981.
47. Кучер М. К., Шость Н. В. Організація правового виховання неповнолітніх у закладах освіти: Навч.-метод. посіб. — К., 1996.
48. Оржехівська В. М. Педагогічна профілактика девіантної поведінки неповнолітніх. Орієнтована програма для педагогічних навчальних закладів України. — К., 1996.
49. Правове виховання учнів: Метод. посіб. / Авт.-уклад. М. М. Фіцула. — К., 1997.
50. Хайруддінов М. А. Культура взаємовідносин між батьками і дітьми // Проблеми освіти. — К., 2001. — Вип. 25. — С. 200–2
| 
